✒ МАЛОРОССИЯ В ЖИВОПИСИ Сонечко встало, прокинулось ясне, Грає вогнем, променіє, І по степу розлива своє світлонько красне, – Степ від його червоніє. Світлом рожевим там степ паленіє, Промінь де ллється іскристий, Тільки туман на заході суворо синіє, Там заляга він, росистий. Он степовеє село розляглося В балці веселій та милій, Ясно-блакитним туманом воно повилося, Тільки на хатоньці білій Видно зеленую стріху. А далі, – де гляну, – Далі все степ той без краю, Тільки вітряк виринає де-не-де з туману; Насом могилу стріваю. В небі блакитнім ніде ні хмаринки, – Тихо, і вітер не віє. Де не погляну, ніде ні билинки, Тиха травиця леліє… Леся Украинка (1888) В течение многих лет и до настоящего времени историки не закончили свои споры по поводу взаимосвязи трех географических понятий - Русь, Малороссия и Украина, на тему, что же первично? Не вдаваясь в подробности и аргументацию оппонентов, можно совершенно однозначно сказать, что многие художники-пейзажисты XIX века, вне зависимости от места своего рождения, национальности и происхождения, считали себя и русскими, и украинскими, и малороссийскими художниками одновременно. Армянин Айвазовский, грек Куинджи, австриец Вельц, украинцы Крыжицкий и Орловский, русские Саврасов и Васнецов, другие известные художники пейзажисты создавали свои замечательные картины, посвящённые Малороссии, глубоко понимая и любя чарующую природу Украины. Многие шедевры пейзажной живописи украинской природы десятки лет восхищают посетителей всемирно известных музеев мира.